шкутильгнути
ШКУТИЛЬГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до шкутильга́ти 1.
* Образно. Самохідка Лукіна зриває гусеницю ще з однієї машини; вона похитнулась, шкутильгнула, залишаючи позад себе розпластаний тяжкий міх траків (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)