шкутильгнути
ШКУТИЛЬГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до шкутильга́ти 1.
*Образно. Самохідка Лукіна зривав гусеницю ще з однієї машини; вона похитнулась, шкутильгнула, залишаючи позад себе розпластаний тяжкий міх траків (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 650).
Словник української мови (СУМ-11)