шків

ШКІВ, а, ч., техн. Колесо для пасової або канатної передачі руху.

На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 62);

Щоб регулювати число обертів оброблюваних деталей, застосували ступінчастий шків (Верстати-гіганти, 1958, 9);

— Сьогодні мій верстат закапризував зранку,— скаржилась вона майстрові,— двічі ремінь скидав зі шківа (Донч., VI, 1957, 160).

Значення в інших словниках

1. шків — див. КОЛЕСО  Словник синонімів Караванського
2. шків — Крутичка  Словник чужослів Павло Штепа
3. шків — ШКІВ, а, ч., техн. Колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. шків — шків іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шків — -а, ч., тех. Колесо для пасової або канатної передачі руху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шків — (голл. schijf) колесо або коліщатко, до ободу яких прилягає приводний канат або пас.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. шків — КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло).  Словник синонімів української мови
8. шків — Шків, -ва; шкі́ви, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)