шків
ШКІВ, а, ч., техн.
Колесо для пасової або канатної передачі руху.
На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (з наук. літ.);
Щоб регулювати число обертів оброблюваних деталей, застосували ступінчастий шків (з наук.-попул. літ.);
– Сьогодні мій верстат закапризував зранку, – скаржилась вона майстрові, – двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко);
За розпечене залізо ніяк було взятися – окручували цепами, витягали прикидані цеглою шкиви, поршні (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)