шкіряник
ШКІРЯНИ́К, а́, ч.
1. Робітник шкіряного виробництва; той, хто займається виготовленням шкіри (у 2 знач.).
Вже багато тисяч років тому вапно стало постійним гостем у майстернях шкіряників і скловарів, незамінним помічником металургів і гончарів (з наук.-попул. літ.);
Ремісники однієї і тієї ж професії селилися на одній вулиці. Так виникала і її назва. Скажімо, на Кожум'яцькій жили і працювали кожум'яки – шкіряники, кушніри, дубильники, лимарі (з наук.-попул. літ.);
// Фахівець шкіряного виробництва.
– Модельєри, шкіряники .. обговорять, як найшвидше освоїти випуск продукції з державним Знаком якості (з газ.).
2. розм. Те саме, що дермато́лог.
Словник української мови (СУМ-20)