шкіряник
ШКІРЯНИ́К, а́, ч.
1. Робітник шкіряного виробництва; той, хто займається виготовленням шкіри (у 2 знач.).
Вже багато тисяч років тому вапно стало постійним гостем у майстернях шкіряників і скловарів, незамінним помічником металургів і гончарів (Таємн. вапна,— 1957, 103);
Ремісники однієї і тієї ж професії селилися на одній вулиці. Так виникала і її назва. Скажімо, на Кожум’яцькій жили і працювали кожум’яки — шкіряники, кушніри, дубильники, лимарі (Знання.., 1, 1972, 15);
// Фахівець шкіряного виробництва.
— Модельєри, шкіряники.. обговорять, як найшвидше освоїти випуск продукції з державним Знаком якості (Веч. Київ, 19.11 1971, 1).
2. розм. Те саме, що дермато́лог.
Словник української мови (СУМ-11)