шлакоблок
ШЛАКОБЛО́К, а, ч.
Будівельний матеріал (перев. кубічної форми), вигот. зі шлакобетону.
Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці із шлакоблоків, потім – ще кімнату – теж із шлакоблоків (П. Загребельний);
На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (В. Минко).
Словник української мови (СУМ-20)