Словник української мови у 20 томах

шлакоблок

ШЛАКОБЛО́К, а, ч.

Будівельний матеріал (перев. кубічної форми), вигот. зі шлакобетону.

Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці із шлакоблоків, потім – ще кімнату – теж із шлакоблоків (П. Загребельний);

На другий день до фундаменту прийшли нові люди, почали виводити на ньому стіни з готових пустотілих шлакоблоків (В. Минко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шлакоблок — шлакобло́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. шлакоблок — -а, ч. Будівельний матеріал (перев. кубічної форми), вигот. зі шлакобетону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шлакоблок — ШЛАКОБЛО́К, а, ч. Будівельний матеріал (перев. кубічної форми), вигот. з шлакобетону. Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату. Потім Володя прибудував сінці з шлакоблоків, потім — ще кімнату — теж з шлакоблоків (Загреб., День..  Словник української мови в 11 томах