шлакоситал
ШЛАКОСИТА́Л, у, ч.
Вигот. із доменних шлаків, піску й спеціальних домішок мікрокристалічний матеріал, що має малу питому вагу, значну хімічну стійкість, високу міцність, добрі термічні та діелектричні властивості.
Шлакоситал міцніший за сталь і легший за алюміній, зносостійкий і довговічний (з наук.-попул. літ.);
Великим успіхом хімічної науки є створення технології виробництва шлакоситалів – чудового матеріалу, який має міцність металу і стійкість проти зовнішнього середовища, властиву склу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)