шлакоситал
ШЛАКОСИТА́Л, у, ч. Вигот. з доменних шлаків, піску й спеціальних домішок мікрокристалічний матеріал, що має малу питому вагу, значну хімічну стійкість, високу міцність, добрі термічні та діелектричні властивості.
Шлакоситал міцніший за сталь і легший за алюміній, зносостійкий і довговічний (Наука.., 10, 1968, 45);
Великим успіхом хімічної науки є створення технології виробництва шлакоситалів — чудового матеріалу, який має міцність металу і стійкість проти зовнішнього середовища, властиву склу (Роб. газ., 23.1 1964, 2).
Словник української мови (СУМ-11)