шлейка
ШЛЕ́ЙКА, и, ж.
1. Невелика, легка шлея.
За день коні встигли потомитися, під шлейками мокра шерсть була вже забілена милом, схожим на розсипаний порошок (П. Панч);
Шорка, або нагрудна шлейка, застосовується в легких запряжках .. замість хомута (з наук. літ.).
2. перев. мн. Лямки для підтримування предметів одягу (штанів, спідниці і т. ін.).
Йон поглядав то на купку дівчат, де стояла Гашіца, то на свої крамні шлейки, що .. підтримували темно-зеленого сукна широкі шаровари (М. Коцюбинський);
Перший до Надійки підійшов низенький, опецькуватий, у довгих штанцях зі шлейками та густим ластовинням біля перенісся хлопчик (В. Козаченко);
Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він. Та й хлоп'як був ніби з нього списаний – вицвіле волосся на голові, облуплений ніс, штанці на одній шлейці і порепані ноженята (П. Панч);
// Те саме, що брете́льки.
Шлейки сорочки.
Словник української мови (СУМ-20)