шлунковий
ШЛУНКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до шлу́нок.
Бенкетів особливих у фільварку не бувало,., бо хворів той Більграйф на шлункову хворобу і не любив дивитися, як гості наминають те, що йому лікарі заборонили (І. Муратов);
Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято представника роду – сина (Ірина Вільде);
Доведення того, що блукаючий нерв є справжнім секреторним нервом підшлункової і шлункових залоз, одразу висуває Павлова на перше місце серед дослідників (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)