шлунковий

ШЛУНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до шлу́нок.

Бенкетів особливих у фільварку не бувало,., бо хворів той Більграйф на шлункову хворобу і не любив дивитися, як гості наминають те, що йому лікарі заборонили (І. Муратов);

Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято представника роду – сина (Ірина Вільде);

Доведення того, що блукаючий нерв є справжнім секреторним нервом підшлункової і шлункових залоз, одразу висуває Павлова на перше місце серед дослідників (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлунковий — шлунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. шлунковий — -а, -е. Прикм. до шлунок. Шлунковий сік — продукт діяльності шлункових залоз та покривного епітелію слизової оболонки шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шлунковий — ШЛУНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до шлу́нок. Бенкетів особливих у фільварку не бувало,., бо хворів той Більграйф на шлункову хворобу і не любив дивитися, як гості наминають те, що йому лікарі заборонили (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
  4. шлунковий — Шлунковий, -а, -е Желудочный. Словник української мови Грінченка