Словник української мови у 20 томах

шлуночок

ШЛУ́НОЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1;

// Орган у бджоли, де виробляється мед.

Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягає складній переробці, яка почалася ще у шлуночку бджоли-збиральниці (з наук.-попул. літ.).

2. Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі.

Серце поділене м'язовою перегородкою на праву і ліву половини, з яких кожна поділяється в свою чергу на передсердя і шлуночок (з навч. літ.);

Невеличке серце риби .. двокамерне і складається з шлуночка зі щільними м'язовими стінками та передсердя (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шлуночок — [шлуночок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. шлуночок — шлу́ночок іменник чоловічого роду шлуно́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шлуночок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до шлунок 1). || Орган у бджоли, де виробляється мед. 2》 Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шлуночок — ШЛУНО́ЧОК, чка, ч, 1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1; // Орган у бджоли, де виробляється мед. Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягав складній переробці...  Словник української мови в 11 томах