шлуночок
ШЛУ́НОЧОК, чка, ч.
1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1;
// Орган у бджоли, де виробляється мед.
Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягає складній переробці, яка почалася ще у шлуночку бджоли-збиральниці (з наук.-попул. літ.).
2. Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі.
Серце поділене м'язовою перегородкою на праву і ліву половини, з яких кожна поділяється в свою чергу на передсердя і шлуночок (з навч. літ.);
Невеличке серце риби .. двокамерне і складається з шлуночка зі щільними м'язовими стінками та передсердя (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)