шлуночок
ШЛУНО́ЧОК, чка, ч,
1. Зменш.-пестл. до шлу́нок 1;
// Орган у бджоли, де виробляється мед.
Вони [бджоли] звільняють збиральниць від нектару і деякий час тримають його у медовому шлуночку, де нектар підлягав складній переробці, яка почалася ще у шлуночку бджоли-збиральниці (Знання.., 6, 1965, 15).
2. Частина порожнини серця, яка регулює рух крові по кровоносній системі.
Серце поділене м’язовою перегородкою на праву і ліву половини, з яких кожна поділяється в свою чергу на передсердя і шлуночок (Заг. догляд за хворими, 1957, 75);
Невеличке серце риби.. двокамерне і складається з шлуночка з щільними м’язовими стінками та передсердя (Зоол., 1957, 73).
Словник української мови (СУМ-11)