шлюз
ШЛЮЗ, у, ч.
1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води.
Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко);
* Образно. Неба сині шлюзи кохання перший день нагадують мені... (В. Сосюра).
2. Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води.
У ній [греблі] зроблено шлюз: це отвір, через який буде пущено в канал усю воду з Рукава (О. Донченко);
Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній);
Восени 1794 року французька армія вступила на територію Голландії., Відчинивши шлюзи каналу, голландці затопили дорогу (з наук.-попул. літ.).
3. Пристрій, який дає можливість уводити до певної повітряної або вакуумної системи чи усувати з неї предмети, матеріали, істоти, не порушуючи її;
// Герметична камера для виходу космонавтів з корабля в навколишній простір і повернення їх на корабель.
4. гірн. Широкий похилий жолоб, який використовують для збагачення корисних копалин промиванням.
5. інформ.
Словник української мови (СУМ-20)