шлюз

ШЛЮЗ, у, ч.

1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води.

Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко);

* Образно. Неба сині шлюзи кохання перший день нагадують мені... (В. Сосюра).

2. Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води.

У ній [греблі] зроблено шлюз: це отвір, через який буде пущено в канал усю воду з Рукава (О. Донченко);

Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній);

Восени 1794 року французька армія вступила на територію Голландії., Відчинивши шлюзи каналу, голландці затопили дорогу (з наук.-попул. літ.).

3. Пристрій, який дає можливість уводити до певної повітряної або вакуумної системи чи усувати з неї предмети, матеріали, істоти, не порушуючи її;

// Герметична камера для виходу космонавтів з корабля в навколишній простір і повернення їх на корабель.

4. гірн. Широкий похилий жолоб, який використовують для збагачення корисних копалин промиванням.

5. інформ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюз — Випуск, спуск, упуст Словник чужослів Павло Штепа
  2. шлюз — рос. шлюз 1. Пристосування у вигляді широкого похилого жолоба для промивання золотоносної породи. Eкономічна енциклопедія
  3. шлюз — шлюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шлюз — У, ч. Рот. * хавало. Словник сучасного українського сленгу
  5. шлюз — невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  6. шлюз — -у, ч. 1》 Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2》 Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шлюз — (голл. sluis) 1. Гідротехнічна споруда, якою переміщують судна або плоти з однієї ділянки ріки чи каналу на іншу з вищим чи нижчим рівнем води. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. шлюз — Пристрій або споруда, яка сприяє комунікації між водними об'ємами з різним рівнем води (водяний ш.) або повітряними об'ємами з різним тиском повітря (повітряний... Універсальний словник-енциклопедія
  9. шлюз — ШЛЮЗ (гідротехнічна споруда), О́ПУСТ діал. Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній); Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (І. Вирган). Словник синонімів української мови
  10. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  11. шлюз — (нім. — відділяти) 1. Рухомі ворота, влаштовані у річкових греблях для затримки або спуску певної кількості води. 2. Гідротехнічна споруда на річці або каналі для переводу суден з одного б'єфу в інший. Архітектура і монументальне мистецтво