1. Словник іншомовних слів Мельничука

шлюз

(голл. sluis)

1. Гідротехнічна споруда, якою переміщують судна або плоти з однієї ділянки ріки чи каналу на іншу з вищим чи нижчим рівнем води.

2. Ш.-регулятор – гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води.

3. Широкий похилий жолоб, використовуваний для збагачення корисних копалин промиванням.

4. Ш. (шлюзовий відсік) космічного корабля – герметична камера для виходу космонавтів з корабля у навколишній простір і повернення на корабель, не порушуючи герметизації кабіни корабля.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюз — Випуск, спуск, упуст Словник чужослів Павло Штепа
  2. шлюз — рос. шлюз 1. Пристосування у вигляді широкого похилого жолоба для промивання золотоносної породи. Eкономічна енциклопедія
  3. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. шлюз — шлюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шлюз — У, ч. Рот. * хавало. Словник сучасного українського сленгу
  6. шлюз — невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  7. шлюз — -у, ч. 1》 Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2》 Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шлюз — Пристрій або споруда, яка сприяє комунікації між водними об'ємами з різним рівнем води (водяний ш.) або повітряними об'ємами з різним тиском повітря (повітряний... Універсальний словник-енциклопедія
  9. шлюз — ШЛЮЗ (гідротехнічна споруда), О́ПУСТ діал. Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній); Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (І. Вирган). Словник синонімів української мови
  10. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  11. шлюз — (нім. — відділяти) 1. Рухомі ворота, влаштовані у річкових греблях для затримки або спуску певної кількості води. 2. Гідротехнічна споруда на річці або каналі для переводу суден з одного б'єфу в інший. Архітектура і монументальне мистецтво