1. Словник української мови в 11 томах

шлюз

ШЛЮЗ, у, ч.

1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води.

Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж., Зач. Десна, 1957, 513);

*Образно. Неба сині шлюзи кохання перший день нагадують мені… (Сос., І, 1957, 293).

2. Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води.

У ній [греблі] зроблено шлюз: це отвір, через який буде пущено в канал усю воду з Рукава (Донч., V, 1957, 18);

Ми пішли на місток дерев’яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев’яних (Томч., Готель.., 1960, 12);

Восени 1794 року французька армія вступила на територію Голландії., Відчинивши шлюзи каналу, голландці затопили дорогу (Наука… 10, 1965, 44).

∆ Прорва́ти (відкри́ти) шлю́зи чого — усунути перепони, перешкоди в чомусь.

— А Доріс? — не вмовкав фельдфебель, у якого четвертий кухоль горілки раптом прорвав шлюзи красномовства (Загреб., Європа 45, 1959, 83);

Соціалізм усунув всі перешкоди й перепони, які стояли на заваді суспільному прогресу, відкрив шлюзи невичерпної творчої енергії народу (Літ. Укр., 18.11 1977, 3).

3. Пристрій, який дає можливість вводити до певної повітряної або вакуумної системи чи усувати з неї предмети, матеріали, істоти, не порушуючи її;

// Герметична камера для виходу космонавтів з корабля в навколишній простір і повернення їх на корабель.

4. гірн. Широкий похилий жолоб, який використовують для збагачення корисних копалин промиванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюз — Випуск, спуск, упуст Словник чужослів Павло Штепа
  2. шлюз — рос. шлюз 1. Пристосування у вигляді широкого похилого жолоба для промивання золотоносної породи. Eкономічна енциклопедія
  3. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. шлюз — шлюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шлюз — У, ч. Рот. * хавало. Словник сучасного українського сленгу
  6. шлюз — невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  7. шлюз — -у, ч. 1》 Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2》 Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шлюз — (голл. sluis) 1. Гідротехнічна споруда, якою переміщують судна або плоти з однієї ділянки ріки чи каналу на іншу з вищим чи нижчим рівнем води. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. шлюз — Пристрій або споруда, яка сприяє комунікації між водними об'ємами з різним рівнем води (водяний ш.) або повітряними об'ємами з різним тиском повітря (повітряний... Універсальний словник-енциклопедія
  10. шлюз — ШЛЮЗ (гідротехнічна споруда), О́ПУСТ діал. Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній); Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (І. Вирган). Словник синонімів української мови
  11. шлюз — (нім. — відділяти) 1. Рухомі ворота, влаштовані у річкових греблях для затримки або спуску певної кількості води. 2. Гідротехнічна споруда на річці або каналі для переводу суден з одного б'єфу в інший. Архітектура і монументальне мистецтво