шлюз

-у, ч.

1》 Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води.

2》 Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води.

3》 Пристрій, який дає можливість вводити до певної повітряної або вакуумної системи чи усувати з неї предмети, матеріали, істоти, не порушуючи її.

|| Герметична камера для виходу космонавтів з корабля в навколишній простір і повернення їх на корабель.

4》 гірн. Широкий похилий жолоб, що його використовують для збагачення корисних копалин промиванням.

5》 спец. Пристрій у комп'ютерах для приєднання мережних сегментів і комп'ютерних мереж до комп'ютерних серверів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюз — Випуск, спуск, упуст Словник чужослів Павло Штепа
  2. шлюз — рос. шлюз 1. Пристосування у вигляді широкого похилого жолоба для промивання золотоносної породи. Eкономічна енциклопедія
  3. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. шлюз — шлюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шлюз — У, ч. Рот. * хавало. Словник сучасного українського сленгу
  6. шлюз — невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  7. шлюз — (голл. sluis) 1. Гідротехнічна споруда, якою переміщують судна або плоти з однієї ділянки ріки чи каналу на іншу з вищим чи нижчим рівнем води. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. шлюз — Пристрій або споруда, яка сприяє комунікації між водними об'ємами з різним рівнем води (водяний ш.) або повітряними об'ємами з різним тиском повітря (повітряний... Універсальний словник-енциклопедія
  9. шлюз — ШЛЮЗ (гідротехнічна споруда), О́ПУСТ діал. Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній); Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (І. Вирган). Словник синонімів української мови
  10. шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  11. шлюз — (нім. — відділяти) 1. Рухомі ворота, влаштовані у річкових греблях для затримки або спуску певної кількості води. 2. Гідротехнічна споруда на річці або каналі для переводу суден з одного б'єфу в інший. Архітектура і монументальне мистецтво