шлюз

рос. шлюз

1. Пристосування у вигляді широкого похилого жолоба для промивання золотоносної породи. 2. Споруда з двох ізольованих перемичок з лазом і стальними дверима (лядами) для переходу гірських рятувальників із місця з нормальною атмосферою до ізольованого перемичками простору (напр., при гасінні підземної пожежі; пристосування з двох вентиляційних дверей у шахті для пропуску людей та вантажів без порушення вентиляції (вентиляційний Ш.). 3. Споруда на річці, каналі для пропуску суден за різного рівня води на шляху їхнього прямування, яка складається з однієї чи кількох камер з воротами. 4. Пристосування з кількох ізольованих камер для переходу з одного приміщення до іншого (напр., на орбітальних космічних станціях). 5. Міжсітьовий інтерфейс, вузол обчислювальної мережі, що включає програми забезпечення і технічні засоби, необхідні для організації взаємодії з іншими мережами. Введення шлюзу дає змогу врахувати у мережах, що з'єднуються, такі відмінності, як адресація, спосіб оплати за передання даних, правила функціонування приладів у процесі зв'язку.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

шлюз — Випуск, спуск, упуст Словник чужослів Павло Штепа
шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (О. Довженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
шлюз — шлюз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
шлюз — У, ч. Рот. * хавало. Словник сучасного українського сленгу
шлюз — невідм., у знач. вигуку; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
шлюз — -у, ч. 1》 Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2》 Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Великий тлумачний словник сучасної мови
шлюз — (голл. sluis) 1. Гідротехнічна споруда, якою переміщують судна або плоти з однієї ділянки ріки чи каналу на іншу з вищим чи нижчим рівнем води. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
шлюз — Пристрій або споруда, яка сприяє комунікації між водними об'ємами з різним рівнем води (водяний ш.) або повітряними об'ємами з різним тиском повітря (повітряний... Універсальний словник-енциклопедія
шлюз — ШЛЮЗ (гідротехнічна споруда), О́ПУСТ діал. Ми пішли на місток дерев'яної греблі, що вів до воріт шлюзу, теж дерев'яних (М. Томчаній); Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (І. Вирган). Словник синонімів української мови
шлюз — ШЛЮЗ, у, ч. 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
шлюз — (нім. — відділяти) 1. Рухомі ворота, влаштовані у річкових греблях для затримки або спуску певної кількості води. 2. Гідротехнічна споруда на річці або каналі для переводу суден з одного б'єфу в інший. Архітектура і монументальне мистецтво