шляхтюга

ШЛЯХТЮ́ГА, у, ч., зневажл.

Збільш. до шля́хтич.

Подумають, що який шляхтюга (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. шляхтюга — Шляхтю́га, -ги м. ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.  Словник української мови Грінченка