шляхтюга Шляхтю́га, -ги м. ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках шляхтюга — ШЛЯХТЮ́ГА, у, ч., зневажл. Збільш. до шля́хтич. Подумають, що який шляхтюга (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах