шліфований
ШЛІФО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до шліфува́ти.
2. у знач. прикм. Якого піддали шліфуванню.
Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко);
Перший шліфований болт вже став на своє місце, надійно з'єднав кронштейн і станину (В. Собко);
У період нового кам'яного віку (близько 4-2 тисяч років до н. е.) люди навчились виготовляти посуд з випаленої глини, а також шліфовані кам'яні знаряддя з просверленими отворами для дерев'яної ручки (з наук. літ.);
Її [мову] плекають, щоб вона завжди була досконала, мала слово соковите, шліфоване, як кристал-самоцвіт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)