шліфований

ШЛІФО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до шліфува́ти.

2. у знач. Прикм. Якого піддали шліфуванню.

Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (Фр., VI, 1951, 254);

Перший шліфований болт вже став на своє місце, надійно з’єднав кронштейн і станину (Собко, Звич. життя, 1957, 322);

У період нового кам’яного віку (близько 4-2 тисяч років до н. е.) люди навчились виготовляти посуд з випаленої глини, а також шліфовані кам’яні знаряддя з просвердленими отворами для дерев’яної ручки (Іст. СРСР, І, 1957, 9);

Її [мову] плекають, щоб вона завжди була досконала, мала слово соковите, шліфоване, як кристал-самоцвіт (Мист., 6, 1965, 27).

Значення в інших словниках

1. шліфований — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
2. шліфований — ШЛІФО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до шліфува́ти. 2. у знач. прикм. Якого піддали шліфуванню. Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І.  Словник української мови у 20 томах
3. шліфований — шліфо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. шліфований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шліфувати. 2》 у знач. прикм. Якого піддали шліфуванню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шліфований — Шліфо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)