шмаркати
ШМА́РКАТИ, ШМА́РКНУТИ, ШМАРКАНУ́ТИ, аю, аєш, недок., ну́, не́ш, док., розм.
Те саме, що сяка́тися, сякну́тися;
// Шморгати (носом).
Хлопці тихо сидять.., може, плачуть нишком, бо щось Артем одно шмаркає носом і Остап дихає важко й нерівно (А. Головко);
Він раз по раз чеше лівою рукою свою миршаву борідку і шмаркає великим м'ясистим носом (І. Цюпа);
Артем смачно сьорбнув із ложки, шмаркнув носом і нічого не сказав, тільки всміхнувся до батька сірими очима (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)