Словник української мови у 20 томах

шмарнути

ШМАРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм.

Кинути із силою; струснути.

Узяв з кади на палець [води] шмарнув (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шмарнути — Шмарнути, -ну, -неш гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.  Словник української мови Грінченка