шмаровидло
ШМАРОВИ́ДЛО, ШМАРОВИ́ЛО, а, с., розм.
Мазут, дьоготь, уживані для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін.
Руки Леськові у шмаровидлі, від торохкотіння трактора таке почуття, ніби розпухла голова й задерев'яніли вуха (О. Донченко);
[Зозуля:] Не заважайте працювати, говоріть уже краще про село і шмаровидло для коліс (М. Стельмах);
Гомінкою юрбою вони враз заливали залу, приносили свій пах шкіри, дьогтю, шмаровидла, махорки, навіть куряви сільських доріг (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)