шмаровоз

ШМАРОВО́З, а, ч., заст., розм.

Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем.

“Не князь я! – гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа. Коли Еней Латину зять” (І. Котляревський);

// Забруднена чи в брудне одягнена людина.

Пішли парубки, лишень тілько [тільки] шапки видко. Лишилися шмаровози – подивитися гидко (П. Чубинський);

// Уживається як лайливе слово.

[Золотницький:] Шмаровоз! Хоч би уважив на те, що я сватом; сказав би: подумаю і дам одповідь (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. шмаровоз — Мастильник; П. задрипанець, НЕХЛЮЙ, ЗАМАЗУРА; Л. нікчема, гнида, шмаркач, холуй.  Словник синонімів Караванського
2. шмаровоз — див. брудний; неохайний; підлабузник  Словник синонімів Вусика
3. шмаровоз — шмарово́з іменник чоловічого роду, істота той, хто змащує вози арх.  Орфографічний словник української мови
4. шмаровоз — шмарово́з (сма́рово́з, шмірово́з) неохайна, брудна людина; нечупара (м, ср, ст)|| = киринник  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шмаровоз — (-а) ч.; крим. Сутенер. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116.  Словник жарґонної лексики української мови
6. шмаровоз — -а, ч., заст., розм. Той, хто змащує вози та буває забруднений мазутом чи дьогтем. || Забруднена чи одягнена в брудне людина. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шмаровоз — Шмарово́з = смарово́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шмаровоз — ШМАРОВО́З, а, ч., заст., розм. Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. "Не князь я! — гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа. Коли Еней Латину зять" (Котл., І, 1952, 179); // Забруднена чи в брудне одягнена людина.  Словник української мови в 11 томах
9. шмаровоз — Шмаровоз, -воза м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.  Словник української мови Грінченка