шматина

ШМАТИ́НА, и, ж., розм.

1. Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка.

Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (І. Франко);

Склав [Альоша] кінці шматини навхрест; зав'язав їх і підняв вузол (І. Микитенко);

Дарина затулила якоюсь шматиною вибиті шибки (А. Головко);

Дід не відповів. Він довго длубався у спідній кишені, вийняв чисту шматину, розгорнув її (В. Кучер).

2. рідко. Те саме, що шмато́к 1.

Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (А. Хижняк).

3. діал. Один предмет одягу.

Значення в інших словниках

1. шматина — див. ГАНЧІРКА.  Словник синонімів Караванського
2. шматина — див. ганчірка; частина  Словник синонімів Вусика
3. шматина — шмати́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шматина — -и, ж., розм. 1》 Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. 2》 рідко. Те саме, що шматок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шматина — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм.  Словник синонімів української мови
6. шматина — ШМАТИ́НА, и, ж., розм. 1. Кусок, клапоть тканини (перев. старої, зношеної); ганчірка. Бережно обвила вона письмо в папір і в шматину (Фр., III, 1950, 439); Склав; [Альоша] кінці шматини навхрест; зав’язав їх і підняв вузол (Мик.  Словник української мови в 11 томах