шматований
ШМАТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до шматува́ти.
Везли шматоване Петрове тіло ховати (Панас Мирний);
Безконечними штурмовими лавами рвались [воїни] вперед по твердій, шматованій снарядами землі перешийка (О. Гончар);
Шматований нестерпним болем, закривавлений і брудний, він закричав (О. Довженко);
Ланів злоба несамовита Її [Звенигору] не знищила в огні. І гнана чорними літами, Вона, шматована катами, Снагу таїла в глибині... (А. Малишко).
2. у знач. прикм. Подертий на шматки.
– Дівчинонько-рибчинонько! .. Ой, дай жупан шматований, Що турками шанований (Я. Щоголів).
Словник української мови (СУМ-20)