шматований
ШМАТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шматува́ти.
Везли шматоване Петрове тіло ховати (Мирний, І, 1954, 363);
Безконечними штурмовими лавами рвались [воїни] вперед по твердій, шматованій снарядами землі перешийка (Гончар, II, 1959, 444);
Шматований нестерпним болем, закривавлений і брудний, він закричав (Довж., І, 1958, 303);
Ланів злоба несамовита Її [Звенигору] не знищила в огні. І гнана чорними літами, Вона, шматована катами. Снагу таїла в глибині… (Мал., Серце.., 1959, 5).
2. у знач. Прикм. Подертий на шматки.
— Дівчинонько-рибчинонько!..Ой, дай жупан шматований. Що турками шанований (Щог., Поезії, 1958, 57).
Словник української мови (СУМ-11)