шнек
ШНЕК, а, ч.
Гвинтовий пристрій (транспортер) для переміщення чи змішування сипких, рідких, тістоподібних і т. ін. матеріалів.
Зерно з бункера [молотарки] вивантажується шнеком, що складається з кожуха і трубчастого вала (з наук. літ.);
Довгасті шматочки м'яса обволікають шнек м'ясорубки і заважають її роботі (з наук.-попул. літ.);
Свинарки повністю звільнені від ручної праці. Приготовлену в кормоцеху суміш кормів по шнеку подають .. в кормові корита (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)