шнек
ШНЕК, а, ч. Гвинтовий пристрій (транспортер) для переміщення чи змішування сипких, рідких, тістоподібних і т. ін. матеріалів.
Зерно з бункера [молотарки] вивантажується шнеком, що складається з кожуха і трубчастого вала (Зерн. комбайни, 1957, 77);
Довгасті шматочки м’яса обволікають шнек м’ясорубки і заважають її роботі (Укр. страви, 1957, 131);
Свинарки повністю звільнені від ручної праці. Приготовлену в кормоцеху суміш кормів по шнеку подають.. в кормові корита (Хлібороб Укр., 3, 1970, 26).
Словник української мови (СУМ-11)