Словник української мови у 20 томах

шниряти

ШНИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

Те саме, що шни́рити.

Ой [панка] шниряють по опустілих полях і лісах (І. Франко);

Тільки чайки вилися в повітрі, – але ж вони щодня шниряють невтомно над морем! (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шниряти — див. іти; ходити; тинятися  Словник синонімів Вусика