шниряти —
ШНИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що шни́рити. Ой [панка] шниряють по опустілих полях і лісах (І. Франко); Тільки чайки вилися в повітрі, – але ж вони щодня шниряють невтомно над морем! (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах