шо

ШО, займ., розм., діал.

Що.

Не все Біг [Бог] дарує, про шо люд міркує (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. шо — шо що (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. Шо — I (Shaw) Річард Нормен, 1831-1912, англ. архітектор, представник еклектизму, пов'язаний із течією відродження вітчизняної архітектури та рухом Мистецтва й Ремесла. II (Shaw) Джордж Бернард, 1856-1950, англ.  Універсальний словник-енциклопедія
3. шо — Шо мѣст. = що. Мнж. 2. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує. Ном. № 71.  Словник української мови Грінченка