шокований

ШОКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до шокува́ти.

Перепрошувався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Ю. Шовкопляс).

2. у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. шокований — див. приголомшений  Словник синонімів Вусика
2. шокований — [шокованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. шокований — шоко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. шокований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шокувати. || шоковано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шокований — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф.  Словник синонімів української мови
6. шокований — ШОКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шокува́ти. Перепрошу вався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Шовк., Людина.., 1962, 314). 2. у знач. Прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через чийсь негідний вчинок, поведінку кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах