шоколад
ШОКОЛА́Д, у, ч.
Порошок із розтертого насіння какао, перев. приправлений цукром і прянощами, що йде на виготовлення кондитерських виробів.
Для приготування шоколадного напою беруть шоколад у порошку або в плитках (з наук.-попул. літ.);
Кожен із “золотих плодів” шоколадного дерева (вага 200-600
г) містять до шістдесяти мигдалеподібних насінин – бобів, які й використовуються для виготовлення шоколаду (з наук.-попул. літ.);
// Кондитерський виріб у вигляді цукерки, плитки з такого порошку.
Боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду (М. Трублаїні);
Петро Максимович дістав з портфеля дві плитки шоколаду “Спорт” (О. Донченко);
// Напій із такого порошку.
Гостям подали по чашці шоколаду (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)