шоколад
ШОКОЛА́Д, у, ч. Порошок з розтертого насіння какао, перев. приправлений цукром і прянощами, що йде на виготовлення кондитерських виробів.
Для приготування шоколадного напою беруть шоколад в порошку або в плитках (Укр. страви, 1957, 294);
Кожен із "золотих плодів" шоколадного дерева (вага 200-600 г) містить до шістдесяти мигдалеподібних насінин — бобів, які й використовуються для виготовлення шоколаду (Знання.., 2, 1974, 21);
// Кондитерський виріб у вигляді цукерки, плитки з такого порошку.
Боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду (Трубл., Крила.., 1947, 78);
Петро Максимович дістав з портфеля дві плитки шоколаду "Спорт" (Донч., V, 1957, 14);
// Напій з такого порошку.
Гостям подали по чашці шоколаду (Л. Укр., III, 1952, 507).
Словник української мови (СУМ-11)