шори
ШО́РИ¹, шор, мн.
1. Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками.
Запрягайте коні в шори. Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (з народної пісні);
Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Ю. Яновський);
// перен., розм. Штучно створена ширма, те, що заважає розуміти суть чого-небудь.
Раєвський висловлював думки про те, що віра в бога є шори для народу, сталевий щит, який допомагає царям пригнічувати народні маси (з наук.-попул. літ.);
М. Стельмах .. бере курс на людину вільної думки і сміливих вчинків, повстає проти умоглядності і догматизму, які часто, виявляються шорами, що затуляють правду (з газ.).
2. Бокові щитки на вуздечці, прикріплені біля очей коня для того, щоб він не лякався.
Словник української мови (СУМ-20)