шори

У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. шори — мн., збруя, запряжка, сов. упряж; (на очах) заслона, п. полуда.  Словник синонімів Караванського
2. шори — Запряжь  Словник чужослів Павло Штепа
3. шори — ШО́РИ¹, шор, мн. 1. Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори. Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (з народної пісні); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Ю. Яновський); // перен., розм.  Словник української мови у 20 томах
4. шори — шо́ри множинний іменник  Орфографічний словник української мови
5. шори — Убрав у шори. Коли не дають можливості жити по своїй волі.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. шори — шор, мн. 1》 Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. || перен., розм. Штучно створена ширма, те, що заважає розуміти суть чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шори — бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В.  Фразеологічний словник української мови
8. шори — Шо́ри, шор, шо́рам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шори — ШО́РИ, шор, мн. 1. Ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками. Запрягайте коні в шори. Коні воронії, Та й поїдем доганяти Літа молодії (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 292); Стоїть бричка посеред двору, і коло неї на землі лежать шори (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
10. шори — Шори, шор ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.  Словник української мови Грінченка