шпагатина
ШПАГА́ТИНА, и, ж., розм.
Шматок шпагату; шпагат.
Матрос Журба лежить горілиць на кормі й в'яже з шпагатини морського вузла (В. Кучер);
Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками, що наллються згодом соком і стануть повними гронами, а Тоня підв'язувала той кущ зверху шпагатиною (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)