шпагатина

ШПАГА́ТИНА, и, ж., розм.

Шматок шпагату; шпагат.

Матрос Журба лежить горілиць на кормі й в'яже з шпагатини морського вузла (В. Кучер);

Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками, що наллються згодом соком і стануть повними гронами, а Тоня підв'язувала той кущ зверху шпагатиною (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпагатина — -и, ж., розм. Шматок шпагату; шпагат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шпагатина — ШПАГА́ТИНА, и, ж., розм. Шматок шпагату; шпагат. Матрос Журба лежить горілиць на кормі й в’яже з шпагатини морського вузла (Кучер, Голод, 1961, 250); Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками... Словник української мови в 11 томах