1. Словник української мови в 11 томах

шпагатина

ШПАГА́ТИНА, и, ж., розм. Шматок шпагату; шпагат.

Матрос Журба лежить горілиць на кормі й в’яже з шпагатини морського вузла (Кучер, Голод, 1961, 250);

Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками, що наллються згодом соком і стануть повними гронами, а Тоня підв’язувала той кущ зверху шпагатиною (Гончар, Тронка, 1963, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпагатина — ШПАГА́ТИНА, и, ж., розм. Шматок шпагату; шпагат. Матрос Журба лежить горілиць на кормі й в'яже з шпагатини морського вузла (В. Кучер); Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками... Словник української мови у 20 томах
  2. шпагатина — -и, ж., розм. Шматок шпагату; шпагат. Великий тлумачний словник сучасної мови