шпаківня
ШПАКІ́ВНЯ¹, і, ж.
1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві.
Шпаки прилетіли, Ладнайте шпаківні. Вітайте веселих заморських гостей! (Микола Чернявський);
Була неділя, то я цілісінький день і промайстрував. Зате ж і шпаківня, друзі мої, вийшла – ні сказати, ні пером описати! (О. Донченко);
* У порівн. Там, на невеликій галявинці, Юра побачив два амбарчики, що, як шпаківні, стояли на високих стовпах (І. Багмут).
2. перен., заст. В'язниця.
Нехай добрий не діждеться По судам [судах] тягаться, Бо не візьме він нічого, Даром буде праця. У шпаківню ще засадять, Худобу однімуть, Обезчестять, сердешного, І свитку іздимуть [ізнімуть] (В. Забіла).
ШПАКІ́ВНЯ², і, ж., спец.
Порожнина, яка виходить на поверхню металу під час кування чи прокатування внаслідок розкриття внутрішньої тріщини, яка виникла під дією напруг під час нагрівання холодного металу.
Словник української мови (СУМ-20)