шпаківня

ШПАКІ́ВНЯ, і, ж.

1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві.

Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні. Вітайте веселих заморських гостей! (Черн., Поезії, 1959, 246);

Була неділя, то я цілісінький день і промайстрував. Зате ж і шпаківня, друзі мої, вийшла — ні сказати, ні пером описати! (Донч., Пісня.., 1947, 92);

*У порівн. Там, на невеликій галявинці, Юра побачив два амбарчики, що, як шпаківні, стояли на високих стовпах (Багмут, Щасл. день.., 1959, 147).

2. перен., заст. В’язниця.

Нехай добрий не діждеться По судам [судах] тягаться. Бо не візьме він нічого, Даром буде праця. У шпаківню ще засадять. Худобу однімуть, Обезчестять, сердешного, 1 свитку іздимуть [ізнімуть] (Укр. поети-романтики.., 1968, 381).

Значення в інших словниках

1. шпаківня — [шпак’іўн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -к'івеин'  Орфоепічний словник української мови
2. шпаківня — ШПАКІ́ВНЯ¹, і, ж. 1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. Шпаки прилетіли, Ладнайте шпаківні. Вітайте веселих заморських гостей!...  Словник української мови у 20 томах
3. шпаківня — шпакі́вня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпаківня — (-і) ж.; муз. 1. Колонка музичної апаратури. ПСУМС, 81. 2. Домра; балалайка. ПСУМС, 81.  Словник жарґонної лексики української мови
5. шпаківня — -і, ж. 1》 Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. 2》 перен., заст. В'язниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шпаківня — Шпакі́вня, -ні; -кі́вні, -вень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шпаківня — Шпаківня, -ні ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.  Словник української мови Грінченка