шпанка
ШПА́НКА, и, ж.
1. сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами.
Директорша водила гостей і показувала не стільки квітки, скільки огородину та розкішні щепи шпанок-вишень, лутовок, яблунь, морель та груш (І. Нечуй-Левицький);
Увесь сад обсадили [діти] навколо вишнями – простими й шпанками (О. Донченко);
Шпанками називають вишні з великими, солодкими, соковитими блідо забарвленими плодами (з наук. літ.);
// Плід цього дерева.;
// збірн. Плоди цього дерева.
У садку достигала соковита шпанка (А. Шиян).
2. Шпанська муха.
Ясенева шпанка – золотисто-зелений, іноді синюватий жук завдовжки 11–25 мм з довгими і м'якими надкрилами (з наук. літ.);
// Невелика накладна темна пляма на обличчі, що служить прикрасою; мушка.
Фесенко аж сяв, вичищений, вимитий, рум'яний, з закрученими кучерями на висках, з нафарбованими вусиками та граціозною шпанкою на підборідді (І. Нечуй-Левицький).
3. с. г. Шпанська вівця.
В Живановці було .. багато рогатої худоби, коней і шпанки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)