Словник української мови у 20 томах

шпанка

ШПА́НКА, и, ж.

1. сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами.

Директорша водила гостей і показувала не стільки квітки, скільки огородину та розкішні щепи шпанок-вишень, лутовок, яблунь, морель та груш (І. Нечуй-Левицький);

Увесь сад обсадили [діти] навколо вишнями – простими й шпанками (О. Донченко);

Шпанками називають вишні з великими, солодкими, соковитими блідо забарвленими плодами (з наук. літ.);

// Плід цього дерева.;

// збірн. Плоди цього дерева.

У садку достигала соковита шпанка (А. Шиян).

2. Шпанська муха.

Ясенева шпанка – золотисто-зелений, іноді синюватий жук завдовжки 11–25 мм з довгими і м'якими надкрилами (з наук. літ.);

// Невелика накладна темна пляма на обличчі, що служить прикрасою; мушка.

Фесенко аж сяв, вичищений, вимитий, рум'яний, з закрученими кучерями на висках, з нафарбованими вусиками та граціозною шпанкою на підборідді (І. Нечуй-Левицький).

3. с. г. Шпанська вівця.

В Живановці було .. багато рогатої худоби, коней і шпанки (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шпанка — шпа́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. шпанка — -и, ж. 1》 сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами. || Плід цього дерева. || збірн. Плоди цього дерева. 2》 ент. Шпанська муха. || Невелика накладна темна пляма на обличчі, що служить прикрасою; мушка. 3》 с. г. Шпанська вівця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпанка — ШПА́НКА, и, ж. 1. сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами. Директорша водила гостей і показувала не стільки квітки, скільки огородину та розкішні щепи шпанок-вишень, лутовок, яблунь, морель та груш (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах