шпанка
ШПА́НКА, и, ж.
1. сад. Вишня з великими солодкими соковитими ягодами.
Директорша водила гостей і показувала не стільки квітки, скільки огородину та розкішні щепи шпанок-вишень, лутовок, яблунь, морель та груш (Н.-Лев., III, 1956, 232);
Увесь сад обсадили [діти] навколо вишнями — простими й шпанками (Донч., V, 1957, 203);
Шпанками називають вишні з великими, солодкими, соковитими блідо забарвленими плодами (Колг. енц., І, 1956, 195);
// Плід цього дерева;
// збірн. Плоди цього дерева.
У садку достигала соковита шпанка (Шиян, Баланда, 1957, 142).
2. ент. Шпанська муха.
Ясенева шпанка (Lуttа кеsісаtоrіа L.) — золотисто-зелені, іноді синюваті жуки, завдовжки 11-25 мм, з довгими і м’якими надкри-лами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 417);
// Невелика накладна темна пляма на обличчі, що служить прикрасою; мушка.
Фесенко аж сяв, вичищений, вимитий, рум’яний, з закрученими кучерями на висках, з нафарбованими вусиками та граціозною шпанкою на підборідді (Н.-Лев., V, 1966, 151).
3. с. г. Шпанська вівця.
В Живановці було.. багато рогатої скотини, коней і шпанки (Збірник про Кроп., 1955, 8).
Словник української мови (СУМ-11)