шпаринка
ШПАРИ́НКА, и, ж.
Зменш. до шпари́на.
Під повіткою батько хутко розсідлував коня, а в шпаринку виглядав на вулицю той самий бородатий вершник, що під'їздив на вигоні до пастушків (П. Панч);
Сонце через кожну шпаринку вдирається до намету і золотить все, до чого доторкнеться (А. Хорунжий);
Широке, майже кругле обличчя, вузенькі шпаринки очей, вольова риска рота – так, так, його він бачив на портретах, бачив у фронтовій газеті... (Ю. Бедзик);
В останні роки Бову кілька разів звільняли з цирку, але він знаходив різні шпаринки, щоб знову повернутися на арену (Д. Ткач);
* Образно. Семен .. влізе в кожну шпаринку, в кожну дрібницю, а таки зрозуміє, чому в цеху так багато браку (В. Собко);
Що й говорити, відповідь Лободи мимоволі, мов той розсіл, полилася в шпаринки ран людських душ (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)