Словник української мови у 20 томах

шпаркуватий

ШПАРКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що шпарува́тий.

Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Ю. Шовкопляс).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шпаркуватий — шпаркува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. шпаркуватий — -а, -е, розм. Те саме, що шпаруватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шпаркуватий — ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ (ДІРЧА́ТИЙ), НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙ рідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ (ГУ́БЧАСТИЙ), МІКРОПО́РИСТИЙ спец., ПЕЧЕ́РИСТИЙ біол.  Словник синонімів української мови
  4. шпаркуватий — ШПАРКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шпарува́тий. Гострі дюймові шипи кішок врізувалися в шпаркувату поверхню льоду, не дозволяючи ногам сковзати (Шовк., Починається юність, 1938, 245).  Словник української мови в 11 томах